Черная касса "Укрзалізниці". Как руководство обворовывает пассажиров и проводников

Про це йдеться у сюжеті програми "Гроші", журналісти якої провели експеримент, щоб з’ясувати, як залізничники оббирають українців. Виявилося, що не лише пасажири потерпають від завищених цін та незадовільного сервісу у потязі. Державний монополіст обдирає власних працівників.  Для кожного залізничного маршруту розроблена "рекомендація" - на яку суму має придбати продукції один пасажир. Сума залежить від напрямку подорожі.

Однак, якщо пасажири не виконують передбачену "норму" покупок чаїв та печива, цю суму має сплатити із власної кишені провідник. Щоб хоч якось перекрити нестачу вони заробляють на більш популярних для пасажирів послугах, торгуючи забороненими для продажу товарами. Адже гроші за них не йдуть в офіційну касу держпідприємства, як плата за чай.

Після кожного рейсу провідник кладе у "касу" в середньому по 250 гривень за поїздку. І по всій Україні курсує усього кілька потягів, які вибороли собі право здавати касу за фактичними продажами.  Втім, окрім заробітку на торгівлі, керівництво Укрзалізниці проводить так звану "ревізію", яка, до слова, не передбачена офіційно. У кожного провідника, кожного вагона будь-якого потяга, який їде українською залізницею, начальники вимагають скинутися на цю "ревізію" після кожної поїздки. Десь це 100, десь 200, а десь 50 гривень, залежно від маршруту. Гроші віддають просто бригадиру потяга. Жодних документів обліку, штампів чи довідок - готівкою у руки. "Без чаю, без нічого. Це йде суворо бригадиру. Віддаєш "тьоті", а  вона вже ділиться із адміністрацією", - пояснив провідник Костянтин Сторженко.

Для збирання поборів в Укрзалізниці розробили цілу конспіративну систему. Після того, як потяг вирушає із передостанньої станції із двох кінців складу починається рух грошей. Кожен провідник кладе у папірець 50 гривень і передає у наступний вагон. Врешті обидва папірці осідають посередині - у вагоні де їде бригадир. Щодня Україною курсують 1900 вагонів. Навіть, якщо порахувати, що всі платять мінімальну таксу - 50 гривень, - виходить, щодня з провідників збирають майже 100 тисяч.

За місяць такі махінації дають три мільйони гривень  готівкою. Більше того, якщо з кожного рейсу провідник кладе у касу по 250 гривень, а рейсів у нього за місяць - п’ять, це вже 1 250 гривень. Плюс п’ять так званих ревізій - виходить півтори тисячі гривень на місяць.

Таким чином, півтори тисячі гривень, половину своєї зарплати, мало не кожен провідник віддає невідомо кому. І провідники змушені погоджуватися на побори, оскільки, окрім Укрзалізниці, провіднику із багаторічним стажем йти нікуди. Не на камеру вони кажуть, що гроші йдуть до адміністрацій вагонних дільниць, і далі за стандартною системою "відкатів" - до найвищих кабінетів керівництва "Укрзалізниці". 

За інсайдерською інформацією "Грошей", незаконні фінанси стікаються до кабінету  начальника департаменту пасажирських перевезень Ігоря Бреуса. Сам він від причетності до схеми відхрещується. Більше того, Бреус заявив, що про проблему знає. Від початку роботи анонімної лінії скарг із проханням припинити побори звернулися вже десятки провідників. Але, за словами Бреуса, відреагувати керівництво не може, оскільки повідомлення надходять анонімно і перевірку влаштувати неможливо. 

ТСН