Люстрированные чиновники возвращаются

За три місяці до цього, 16 квітня 2015 року Кіровоградський окружний адміністративний суд постановив:

«Адміністративний позов ОСОБА_3 (Руслан Олійник – НК) до Генеральної прокуратури України, прокуратури Черкаської області про визнання незаконними дій, скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокурори України від 30 серпня 2014 року №7дк “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”.

На фото – Руслан Олійник, син екс-депутата регіонала Володимира Олійника

Поновити ОСОБА_3 (Руслан Олійник – НК) на посаді прокурора Черкаського району Черкаської області з 30 серпня 2014 року. Стягнути з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_3(Руслан Олійник – НК) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2014 року по 16 квітня 2015 року в сумі 51128 (п’ятдесят одну тисячу сто двадцять вісім) гривень.

Стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_3 (Руслан Олійник – НК) моральну шкоду в розмірі 1000 (одну тисячу) гривень».

Не погоджуючись із таким рішенням, Генеральна прокуратура України, прокуратура Черкаської області оскаржила постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

26 серпня 2015 року апеляційна інстанція винесла ухвалу: «Апеляційні скарги Генеральної прокуратури України, прокуратури Черкаської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від  16  квітня  2015 року по справі №П811/952/15  залишити  без  задоволення».

У жовтні 2015 року Вищий адміністративний суд ухвалив: « Об’єднати в одне касаційне провадження скарги Генеральної прокуратури України, прокуратури Черкаської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року, поданих у цій справі».

Нагадаємо, ще на початку 2014 року громадські активісти, представники Самооборони Майдану, депутати районної ради підписали звернення до Генеральної прокуратури, обласного прокурора та голови Черкаської ОДА з вимогою звільнити прокурора Черкаського району.

Тоді, після акцій громадськості було проведено перевірку діяльності Руслана Олійника. Профільна комісія виявила численні порушення.

Питання про звільнення Олійника-молодшого з посади районного прокурора було вирішеним.

Офіційною підставою для позбавлення посади стало неналежне виконання службових обов’язків згідно з чинним законодавством України, а також численні прорахунки в організації роботи на основних напрямах прокурорсько-слідчої діяльності.

Не бажаючи залишати насиджене місце, Руслан Олійник вирішив «відновити справедливість». Захист екс-прокурора району у суді був побудований на тому, що прокурора нібито звільнили незаконно – Олійник-молодший на той час перебував на лікарняному.

З початку дії Закону «Про очищення влади», з жовтня 2014 року, на Черкащині з органів прокуратури Черкаської області звільнили чотирьох співробітників – екс-прокурора області Віктора Миколенка, двох його заступників та прокурора відділу обласної прокуратури. До речі, пан Миколенко провинився лиш тим, що працював у відділі Генпрокуратури за часів Януковича. Керувати прокуратурою Черкащини його призначили вже опісля Революції Гідності.

«У прокуратурі повідомили, що проводили перевірку обґрунтованості законності дій прокурорів, які погоджували і підтримували в суді клопотання про тримання під вартою затриманих у Черкасах в часи майдану. Відповідно, двох осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Також прокуратурою повідомлено, що з 2014 року прокуратурою спрямовано до суду 14 обвинувальних актів у кримінальних провадженнях про злочини, що були вчинені під час подій Революції гідності, із них 3 – щодо колишніх працівників прокуратури», – каже юрист КМГО «Молода Черкащина» Тетяна Кавальчук.

Загалом, із 80 службовців та правоохоронців, які підлягають люстрації у Черкаській області, звільнено із займаних посад лише 30 осіб.

«Найпопулярнішим способом уникнути люстрації є прийняття судових ухвал. Судовий орган у нас, в Україні найменше піддався люстрації. Судді майже не люстровані. Крім того, що вони свою систему так тримають, у незміненому вигляді, вони ще й дозволяють іншим чиновникам також уникати покарання. Через судові ухвали дуже багато чиновників відсуджують свої посади, повертаються назад», – розповідає Максим Михлик, голова правління ЧОО КВУ.

В органах УМВС області мали би звільнити 88 осіб. Частина з них залишили посади з різних причин ще до введення в дію Закону “Про очищення влади”. Серед них – 66 слідчих. Це найбільша кількість по Україні, зазначає Владислав Пустовар, т.в.о. начальника ГУ Національної поліції у Черкаській області.

«Розпочато перевірки стосовно 3 239 осіб, завершено вже 3 189 перевірок, тривають ще 50. На сьогоднішній день жодна особа, яка підпадає під Закон про очищення влади у Національній поліції не працює. За виключенням двох слідчих, жінок, які перебувають у декретній відпустці. Питання про їхнє звільнення буде розглядатися після виходу із декретної відпустки», – повідомляє Владислав Пустовар.

Також, як повідомив пан Пустовар, уникнули перевірки 14 колишніх правоохоронців, які були в АТО. Втім, додав поліціянт, зазначені особи отримали статус учасника АТО ще до початку люстраційних процесів в Україні.

За словами т.в.о. начальника ГУ Національної поліції у Черкаській області, люстрація породила у поліції нестачу кадрів – слідча служба укомплектована лише на 50 %.

Люстрація обійшла систему правосуддя області – на сьогодні жоден суддя не поніс відповідальності за фальсифікування вироків майданівцям та активістам Автомайдану.

«В Україні відомий лише один випадок, коли суддя був люстрований. Але він потрапив під дію закону “Про очищення влади” не через винесення незаконних рішень, а тому що перебував на посаді у період президенства Януковича, що визначено у законі», – зазначає адвокат Роман Маселко.

http://nikorupciji.org/