Суды восстанавливают на службе бывших сотрудников милиции. Обзор судебной практики

Обстоятельства увольнений и не перевода донедавна сотрудников органов внутренних дел во вновь созданные территориальные органы  Национальной полиции вызвала весьма неоднозначную судебную практику по восстановлению уволенных сотрудников и богатую фантазию ответчиков по таким делам — Главных управлений полиции.

Согласно пункту 8 раздела ХIV «Заключительные и переходные положения» этого Закона «О Национальной полиции» все работники милиции (лица рядового и начальствующего состава органов внутренних дел), а также другие работники Министерства внутренних дел Украины, его территориальных органов, учреждений считались предупрежденными в установленном порядке о возможном предстоящем увольнении по сокращению штатов.

Соответственно, на основании данной нормы, априори считалось, что все сотрудники уже предупреждены, и никаких иных действий более совершать не требуется.

Однако, вот что говорит  по этому поводу судебная практика.

В Постановлении Волынского окружного административного суда от 05.04.2016 г. указано: «За цим попередженням відповідач мав право звільняти працівників у зв’язку з скороченням  штатів до 6 листопада 2015 року,  працівників, які звільняються у зв’язку з скороченням штатів після зазначеної дати необхідно попереджати про  можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України,  не пізніше ніж за два місяці». (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56976632).

В Постановлении Одесского окружного административного суда от  30.03.2016 г. (судья Самойлюк Г.П.) суд пришел к следующим выводам относительно даты увольнения: «..суд враховує, що наказ про звільнення  позивача  прийнято 04.11.2015 р., разом з тим відповідачем — Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області не було надано можливість позивачу реалізувати своє право щодо призначення за його згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, відтак, наказ про звільнення позивача було прийнято передчасно». (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56913257),

Обстоятельства увольнения по сокращению штатов в большинстве случаев идентичны: сотрудники органов внутренних дел написали рапорта на увольнение по сокращению штата и сразу же на прием на службу в национальную полицию. Однако, не все рапорта о согласии служить в полиции, уцелели, были зарегистрированы в журналах входящей корреспонденции и получили необходимые резолюции.

В таком случае, в Постановлении Киевского апеляционного административного суда от 05.04.2016 г. судом приняты во внимание покания свидетелей, в присутствии которых был написан рапорт о принятии на службу в полицию, однако по независящим от Истца причинам до дошел до руководства ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56916360), (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56913257)

По общему правилу, согласно п. 9 раздела XI Заключительных и переходных положений Закона № 580-VIИI работники милиции, которые изъявили желание проходить службу в полиции, при условии соответствия требованиям полицейских, определенным этим Законом, в течение трех месяцев со дня опубликования настоящего Закона могут быть приняты на службу в полицию путем издания приказов о назначении с их согласия или прохождения конкурса на должности, замещаемые полицейскими, в любом органе (учреждении, учреждении) полиции.

Согласно Постановления Одесского окружного административного суда от 25.03.2016 г. :«..вищезаначені норми Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про національну поліцію» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, на які йдеться посилання у спірному наказі містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, начальник органу прямо зобов’язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.»(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56780513).

Естественно, что на практике ответчики не могут доказать невозможность дальнейшего использования на службе и отрицают вообще возможность трудоустройства в данном случае в связи с ликвидацией органов внутренних дел без правоприемства

Вот как Одесский окружной административный суд в своем Постановлении от 30.03.2016 г. расценивает подобные заявления: «Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Порядку № 1074,  у разі ліквідації органу виконавчої влади, держава відповідним актом Кабінету Міністрів України передає його завдання та функції новоствореному центральному органу виконавчої влади, забезпечуючи у такий спосіб безперервне виконання функцій держави. Отже, територіальні органи міністерств не можуть діяти інакше, ніж це передбачено актами Президента України чи Кабінету Міністрів України, виданими для забезпечення виконання відповідними міністерствами своїх функцій.

З урахуванням наведеного, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов’язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи».

В тоже время, 04.04.2016 г.  абсолютно противоположное решение прийнято судьей Окружного административного суда города Києва Абловым Е.В.: «Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС, що додається до цього Наказу, в тому числі були скасовані штати і скорочені посади Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві.

З урахуванням зазначеного, стосовно позивача судом не встановлено обмежень, які б перешкоджали відповідачу — 1 (за умови дотримання встановленої законодавством процедури) приймати рішення про його звільнення через скорочення штатів. А у зв’язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ у Головного управління Міністерства внутрішніх справ відповідно була відсутня можливість використати ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ». (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56913686).

В целом, суды удовлетворяют иски о восстановлении на службе частично: признают незаконными приказы об увольнении, восстанавливают в ранее занимаемой должности, взыскивают вынужденный прогул и обязывают органы полиции рассмотреть вопрос о принятии на службу в национальную полицию либо об увольнении из органов в милиции по переводу в органы полиции.

Автор: юрист Анна Батурина, Адвокатское бюро «Семёнов и партнёры»

lawoffice.net.ua