06.01.2024 | Криминал

Ігор Ігнатов та ОЗУ "Каптіошки": чому спить феміда?

Ігор Ігнатов та ОЗУ "Каптіошки": чому спить феміда?

Якоюсь дивною неписаною традицією в Україні стало те, що фігуранти багатьох кримінальних справ багаторічної давнини досі не несуть покарання, залишаючись на волі. Чи то у правосуддя руки не доходять, чи може є інші причини, через які їм вдається виходити сухими з води?

Класичним прикладом уникнення покарання є ситуація з Ігорем Ігнатовим – людиною російського олігарха Ігоря Юсуфова, про якого ми свого часу вже писали. Це колишній власник «Океану», який у 2012 році довів завод до банкрутства і досі не полишає спроб крутити свої темні справи, не дивлячись на те, що за ним тягнеться цілий шлейф кримінальних проваджень.

Найдавніше з них – щодо відомого організованого злочинного угруповання «Капітошки». До нього Ігор Ігнатов увійшов ще в жовтні 2007 року. Бандою, яка «спеціалізувалася» на рейдерських захопленнях великих промислових об’єктів, таких, як ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», ДП «Морський торгівельний порт «Южний», бізнесцентр «Веста» у Києві та багатьох інших, на той час керував громадянин Росії О.О.Капітонов (саме від прізвища й назва ОЗГ «Капітошки»). Не гребували «бізнесмени» й іншими способами наживи, але мова зараз про інше.

У 2010 році кримінальна справа за обвинуваченням Ігнатова І.В. та шести членів ОЗГ з обвинувальним висновком була скерована до Києво-Святошинського районного суду Київської області. У 2013-му суд виніс вирок: усіх фігурантів засудили до реальних строків покарання (судова справа № 1-2/12). При цьому матеріали щодо Ігоря Ігнатова суд виділив в окрему справу нібито через наявність у нього тяжкого захворювання. Зрештою, його було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28; ч. 3 ст. 355; ч. 1 ст. 194; ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 279; ч. 1 ст. 122; ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено покарання у вигляді 7 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вже наступного, 2014 року, Апеляційний суд Київської області за надуманими підставами скасував вирок, а кримінальну справу направив до Генерального прокурора України для додаткового розслідування (судова справа № 1-780/12). Там за вищенаведеними статтями КК України було зареєстроване нове кримінальне провадження за № 42014000000000482, яке фактично не розслідувалося, перебуваючи на збереженні у Печерському УП ГУНП у м. Києві.

Про «загублену» справу згадали аж у березні 2020 року. Кримінальне провадження витребував Офіс Генерального прокурора, було визначено й орган слідства – слідчі Центрального апарату Державного бюро розслідувань. Але прокурори так досі не призначені. Слідство не ведеться. Що заважає визначити прокурорів, виконати зауваження апеляційного суду, повідомити Ігнатову І.В. про підозру, обрати запобіжний у вигляді тримання під вартою та направити до суду обвинувальний акт – залишається під питанням. Адже справа по суті зрозуміла і вимагає лише доведення до логічного кінця.

Ще один епізод, в якому фігурує Ігор Ігнатов, – це розкрадання коштів ДП «Укрхімтрансаміак» (кримінальне провадження №52016000000000040, судова справа № 755/19780/17). Вищий антикорупційний суд здійснює судовий розгляд вказаного кримінального провадження за обвинуваченням громадян Ігнатова І.В. та Глазунова Д.Ф. у розкраданні грошових коштів згаданого підприємства на суму понад 40 млн грн за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.

Наразі триває слухання по суті, обвинувачення підтримують прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Чому процес триває надто мляво? Питання знову ж таки до органів правосуддя.

Чи не найбільш резонансна з останніх справ пов’язана із Публічним акціонерним товариством «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» (кримінальне провадження № 42016000000004113). У вересні 2016 року Ігнатов І.В. отримав для «відповідального зберігання» арештовані слідчим суддею виробничі потужності згаданого підприємства. Слідчий суддя наклав заборону на будь-яке їх використання. Натомість Ігнатов І.В., підконтрольні йому особи – Шуміло Л.М., Морозов В.М. та інші, вчинили низку злочинів щодо розкрадання та знищення цього майна. Крім цього, згадані особи використовували це майно під час виконання робіт із судноремонту та для незаконної портової діяльності.

За заявами ліквідатора підприємства Сербін І.І. та її адвоката Грищенка В.А., Генеральною прокуратурою України зареєстроване кримінальне провадження № 42016000000004113 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст. 388 КК України та іншими. Крім того, встановлено, що особисто Ігнатов І.В., видаючи себе за голову правління ПАТ «МСЗ «Океан», під заставу арештованого майна заводу у 2017 році намагався отримати кредит у банку «Кристал».

Як бачимо, є всі підстави повідомити Ігнатову І.В. та його спільникам про підозру. Органом слідства визначено слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань. Залишилося призначити прокурора, повідомити Ігнатову І.В. про підозру, обрати запобіжний та скерувати до суду обвинувальний акт. Але це провадження, як і попередні, з невідомих причин також не рухається.

Із Публічним акціонерним товариством «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН» у Ігнатова І.В. пов’язані ще кілька гучних епізодів. У період з 2016 року по лютий 2018 року за час так званого «відповідального зберігання» Ігнатов І.В. та інші підконтрольні йому особи не лише незаконно користувалися майном, як згадувалося вище, а й розкрадали його. Сума збитків сягнула понад 40 млн грн! У липні 2018 року за цими фактами зареєстровані кримінальні провадження № 42018000000001625 та № 12020150050000756 (ч. 5 ст. 191 КК України).

Справу доручили вести слідчим Корабельного ВП ГУНП у Миколаївській області. Але відчутного результату їхні дії не принесли. Кілька допитів і один допитаний – ось і весь інтерес поліції до вкрадених 40-ка мільйонів. З багатьох фігурантів справи слідчі спромоглися допитати лише одного – Перемежного Б.А. Він підтвердив факти розкрадання майна ПАТ «МСЗ «Океан». Але це жодним чином не вплинуло на подальший хід слідства і справу почали просто «зливати».

В лютому 2020 року слідчий виніс постанову про закриття провадження через закінчення строків розслідування. Але вже за місяць слідчий суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва (справа №488/601/20) скасував її. Натомість строк досудового розслідування так і не продовжив.

У травні 2020 року з метою забезпечення строків розслідування про невиконання ухвали слідчого судді про арешт майна, за ч. 3 ст. 382 КК України до Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області повторно подано заяву про злочин. За нею зареєстроване нове кримінальне провадження № 12020150050000756.

І тут знову виникає сумнів: чи не намагатимуться органи слідства вкотре заплутати сліди? Адже для повноцінного розслідування згадану справу необхідно приєднати до первинного кримінального провадження № 42018000000001625. Адже це складові одного злочину і вони мають розглядатися під одним номером! До того ж, в обов’язковому порядку мають бути допитані ключові фігуранти справи – Ігнатов І.В., Шуміло Л.М., Морозов В.М. та інші.

Як бачимо, поворушити справи Ігнатова І.В. має неабиякий сенс. Такого умілого «бізнесмена» в Україні ще варто пошукати. Але органи правосуддя чомусь не в змозі довести розпочаті справи до кінця. Хтось заважає, чи не вистачає сили волі? Чи може інший інтерес?

Расследования