Суд признал Семена Семенченко (Константина Гришина) фальшивым офицером

19 травня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області повністю підтвердив опубліковані «Ракурсом» ще у квітні 2015 року скандальні подробиці того, як раніше аферист Костя Грішін, який ані дня не служив у Збройних силах і ніколи не складав військової присяги, раптом став офіцером Національної гвардії України Семеном Семенченком.

Як ми вже неодноразово розповідали, народний депутат України Семенченко Семен Ігорович — це раніше засуджений шахрай Грішін Костянтин Ігорович, який разом зі своєю дружиною Наталією Олегівною Московець переховувався від кредиторів і фіскальних органів. Третій член злочинного угруповання — молодший брат Грішіна-Семенченка, Олександр Ігорович Гришин, який був засуджений тим же самим Ленінським районним судом Севастополя, що й «народний комбат».

Після початку російської агресії родину аферистів взяв під свою опіку міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, за допомогою якого шахрайське угруповання вирішило трохи підзаробити грошей. Грішін оголосив себе командиром неіснуючого батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас» Семеном Семенченком і розмістив у соцмережах оголошення про збір коштів. А для того, щоби довірливі громадяни були переконані, що жертвують кошти не аферисту, а підрозділу Національної гвардії України, міністр внутрішніх справ Аваков розпорядився допустити Грішіна, який ніколи в житті не служив і не мав навіть первинного військового звання солдата, на територію розташованої у Вишгороді військової частини 3027 Нацгвардії.

Антураж цієї військової частини, а також військовослужбовців 2-го резервного батальйону Грішін використовував для зйомок рекламних кліпів, збираючи кошти. Ба більш того, шахрай виготовив печатку неіснуючого батальйону територіальної оборони «Донбас», за допомогою якої «приймав на службу», а також посвідчував фальшиві документи — зокрема, ті, що давали право на носіння зброї. Ці фальшиві документи Грішін використовував для проникнення в зону проведення антитерористичної операції, де він разом з організованою ним бандою брав участь у розбійних нападах на громадян, пограбуваннях підприємств, вимаганні грошей, викраденні людей.

Щоби зробити пройдисвіта народним депутатом, Аваков примусив службових осіб Національної гвардії видати шахраю документи офіцера — без пред’явлення ним паспорта і без проведення спецперевірки.

Після того як Головна військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами злочинної діяльності банди, очолюваної Грішіним, до кримінальної відповідальності за службове підроблення був притягнутий перший заступник командира — начальник штабу військової частини 3027 Національної гвардії України полковник Ігор Юрченко, який видав Грішіну підроблений витяг з наказу про призначення його командиром 2-го спеціального батальйону.

Оскільки скоєний Юрченком злочин не належить до категорії тяжких, а Юрченко щиро розкаявся у скоєному, допомагав слідству своїми показами, він виключно позитивно характеризується по службі, має двох неповнолітніх дітей, Головна військова прокуратура, направивши кримінальну справу до суду, одночасно внесла клопотання звільнити обвинуваченого від покарання. Це суд і зробив своєю ухвалою від 19 травня 2016 року, закривши провадження. Але, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 23 грудня 2005 року, Вишгородський районний суд Київської області спочатку повністю дослідив матеріали справи, встановив усі обставини злочину, переконався, що злочин мав місце, й виклав у мотивувальній частині судового рішення подробиці того, як Костянтин Грішін став фіктивним офіцером Семеном Семенченком.

Звертаємо увагу, що в тексті ухвали Грішін йменується Гришиним. Як вже розповідав «Ракурс», справжнє прізвище найвідомішого українського афериста пишеться по-українськи з двома буквами «і». Але в 2013 році Грішін, який переховувався від кредиторів, зміг отримати паспорт, в якому були начебто випадково допущені дві помилки (до речі, його молодший брат завжди носив прізвище Гришин).

Другий нюанс, на який слід звернути увагу — це констатація судом того факту, що ніякого батальйону «Донбас» ніколи не існувало. Річ у тім, що батальйони територіальної оборони, відповідно до закону «Про оборону України» та указу президента від 2 вересня 2013 року №471/2013 «Про затвердження Положення про територіальну оборону України», входять до складу Збройних сил і підпорядковуються Міністерству оборони. У складі Нацгвардії ніколи ніяких батальйонів територіальної оборони не було й бути не могло. Грішін просто користувався правовою безграмотністю жертводавців, передусім американських, з яких збирав гроші і яких вводив в оману за допомогою фальшивої печатки неіснуючого батальйону «Донбас».

Ось що сказано в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 19 травня 2016 року в справі №363/1261/16к:

Так, протягом квітня-серпня 2014 року Гришин Костянтин Ігорович у засобах масової інформації був представлений як особа з видуманим позивним (псевдонімом) «Семенченко Семен», який нібито є командиром батальйону спеціального призначення військової частини 3027 Національної гвардії України, який військовослужбовці неофіційно називали батальйоном «Донбас».

Проте 11 серпня 2014 року Гришин Костянтин Ігорович, 06.06.1974 року народження, не будучи офіційно зарахованим та призначеним на посаду командира 2-го батальйону спеціального призначення військової частини 3027 Національної гвардії України, подав на адресу командира військової частини 3027 Національної гвардії України від імені командира 2-го батальйону спеціального призначення військової частини 3027 капітана резерву Семенченка Семена Ігоровича заяву щодо зарахування його на військову службу до військової частини 3027. Крім зазначеної заяви, документи, що підтверджують особу, громадянство, стан здоров’я, наявність військової освіти та військового звання Семенченка Семена Ігоровича, до військової частини 3027 не надавалися та не надходили. Крім того, Гришин Костянтин Ігорович змінив свій паспорт громадянина України із зазначенням нового імені та прізвища «Семенченко Семен» лише 12.08.2014 року, отримавши його у Вишгородському РВ УМВС України у Київській області 13 серпня 2014 року…

Зазначений наказ №13 від 11.08.2014 є завідомо неправдивим в частині, так як містить відомості, які завідомо для Юрченка І. А. не відповідають дійсності, зокрема, те, що: станом на 11.08.2014 року існував військовослужбовець — капітан резерву Семенченко Семен Ігорович; що Семенченко Семен Ігорович має військове звання «капітан резерву»; що підставою призначення Семенченка С. І. на посаду командира 2-го батальйону спеціального призначення військової частини 3027 був рапорт командира 2-го батальйону спеціального призначення капітана резерву Семенченка С. І. від 11.08.2014; що наказ у цій частині відповідає Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», оскільки: Гришин Костянтин Ігорович змінив свої паспортні дані на Семенченко Семен Ігорович лише 12.08.2014; тимчасове посвідчення офіцера запасу капітан-лейтенанту запасу Семенченку С. І. на його ім’я видано лише 13.08.2014; рапорт командира 2-го батальйону спеціального призначення капітана резерву Семенченка С. І. від 11.08.2014 у військовій частини 3027 був відсутній…

У подальшому на підставі наказу №13 від 11.08.2014 начальник Північного територіального управління Національної гвардії України, не усвідомлюючи неправдивість внесених відомостей у цей наказ про призначення капітана резерву Семенченка Семена Ігоровича командиром 2-го батальйону спеціального призначення, склав, підписав та надав командувачу Національної гвардії України подання про присвоєння Семенченку Семену Ігоровичу чергового військового звання — «майор резерву», зазначивши у ньому відомості з цього документа щодо початку військової служби Семенченка С. І. з 11.08.2014 та наявного в останнього військового звання «капітан резерву»…

У вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 366 КК України, Юрченко І. А. повністю визнав себе винним, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину.