Генпрокуратура взялась за Фирташа из-за присвоения собственности банка "Надра"

в яких міститься така інформація:

- відомості про причетність топ-менеджерів ПАТ «КБ «Надра», пов`язаних з банком осіб, власників істотної участі, кінцевого бенефіціарного власника [а ним був Дмитро Фірташа, - ред.] до доведення банку «Надра» до неплатоспроможності;
- перелік пов`язаних з ПАТ «КБ «Надра» (інсайдери) осіб станом на 06.02.2015;

- перелік здійснених ПАТ «КБ «Надра» активних операцій за період з 01.03.2014 до 06.02.2015 (у т.ч. кредити, кредитні лінії, кредити у вигляді овердрафту, операцій з врахуванням векселів, операції з цінними паперами тощо);
- перелік документарних операцій здійснених ПАТ «КБ «Надра» за період з 01.03.2014 по 06.02.2015 (акредитиви, надані банківські гарантії тощо);

- перелік осіб (юридичні та фізичні), щодо яких ПАТ «КБ «Надра» було виконано зобов`язання за пасивними операціями за рахунок стабілізаційного кредиту НБУ в період 2014-2015 років;

- інформацію щодо активних операцій, за якими ПАТ «КБ «Надра» переуступив право вимоги у т.ч. факторингові операції з пов`язаними з банком особами; відомості про факти виведення майна з-під застави, що було забезпеченням виконання зобов`язань за активними операціями, що призвело до погіршення якості застави (у т.ч. заміна виду застави на технічні цінні папери тощо) в період 2014-2015 років;

- перелік заставного майна, що забезпечує виконання зобов`язань за кредитами рефінансування НБУ; перелік контрагентів, що надали кошти в довірче управління банку з 01.03.2014 по 07.02.2015.

Finbalance уже неодноразово писав про вказане кримінальне провадження. У судових матеріалах, які посилалися на дані досудового слідства констатувалося, що слідчі ГПУ встановили, що протягом 2014 року службовими особами ПАТ «КБ «Надра» в НБУ отримано кредити для збереження ліквідності на загальну суму 3,3 млрд. грн.

«В подальшому, внаслідок навмисних дій з боку керівництва банку, з метою доведення банку до категорії неплатоспроможного тільки протягом першого кварталу 2015 року шляхом дроблення вкладів фізичних осіб та виведення коштів юридичних осіб було зменшено кредитний портфель банку на загальну суму більше 8 млрд. грн. та 1 млрд. доларів США», - йшлося в документах.

18 квітня Печерський райсуд м. Києва вже задовольнив клопотання слідчих Генпрокуратури щодо надання дозволу на тимчасовий доступ і вилучення завірених належним чином копій особових справ низки співробітників Нацбанку (які знаходяться у володінні й зберігаються у приміщенні НБУ за адресою м. Київ, вул. Інститутська, 9), які в 2014 році готували та погоджували постанови правління НБУ по рефінансуванню ПАТ «КБ» Надра» (нагадаємо, що в той період Нацбанк очолював Степан Кубів – нинішній перший віце-прем’єр).

Щоправда, ухвалі суду, яка опублікована в держреєстрі, не конкретизовані імена та посади колишніх посадових осіб НБУ, яких шукає Генпрокуратура. Й відповідно, не можна достеменно сказати, чи фігурує в цьому документі С. Кубів чи ні.

Крім того, 18 квітня Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчих ГПУ та надав доступ до особових справ, зокрема, голови правління банку «Надра», членів правління, головного бухгалтера, керівників самостійних структурних підрозділів банку.

На сайті банку «Надра» публікувалася інформація, що крім Д. Зінкова, в правління фінустанови входили

- Домуз Олена Олександрівна, директор по управлінню ризиками;
- Козлов Сергій Олександрович, директор по роздрібному бізнесу;
- Кононова Тетяна Данилівна, директор по корпоративному бізнесу;
- Сердуніч Костянтин Володимирович, фінансовий директор;
- Шелько Наталія Андріївна, директор по операційній діяльності і інформаційним технологіям.

За даними НБУ, на 01.01.2016 Д. Зінков був власником 8,22% акцій «Платинум Банку» (Platinum Bank). Минулого року Д. Зінков міг стати главою правління «Платинум Банку», але судячи з усього, НБУ не погодив призначення з огляду на обмеження щодо зайняття керівних посад у банках екс-топ-менеджерами фінустанов-банкрутів. Щоправда, нещодавно Д. Зінков очолив наглядову раду «Платинум Банку».

Довідка Finbalance

Як писав Finbalance, в грудні глава МВС Арсен Аваков заявляв, що Нацполіція розпочала провадження за фактом звернення НБУ про неповернення кредиту рефінансування банком "Надра" у розмірі 5 млрд грн., отриманих під особисту гарантію Дмитра Фірташа.

За словами А. Авакова, Д. Фірташ підозрюється в тому, що маніпулюючи особистою гарантією на суму до 5 млрд. гривень, він організував отримання кредиту НБУ для рефінансування банку "Надра", але не забезпечив використання цих коштів на стабілізацію ситуації, а навпаки – вивів їх на пов`язані з ним компанії.

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 16.12.2015, Нацполіція вела досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000627 від 02.12.2015 за фактом вчинення колишніми службовими особами, спільно з власниками та керівниками ПАТ «Комерційний банк «Надра» та іншими особами заволодіння державними коштами НБУ в особливо великому розмірі. І в цьому випадку йшлося про збитки на 10,4 млрд грн.

За даними Фонду гарантування, на 01 квітня 2016 року вкладники банку «Надра» отримали компенсації в межах гарантійної суми на 3,59 млрд грн. (93,0% суми, яка підлягає виплаті).

Як відомо, компенсації вкладникам банків-банкрутів переважно здійснюються за рахунок емісійних коштів – кредитів НБУ для ФГВФО та позик Мінфіну, який випускає держоблігації (ОВДП), а монетизовує їх той-таки Нацбанк. Що в свою чергу тисне на курс (провокує девальвацію) та ціни (провокує розкручування інфляції).

Як писав торік у вересні Finbalance, Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження щодо підозрілих операцій банку «Надра» на підставі публікації нашого видання від 07 червня 2015 року «НБУ не коментує виведення мільярдів гривень з банку «Надра» перед ліквідацією».

Не готові однозначно стверджувати, чи в цьому випадку й вище зазначеному йдеться про одне й те ж кримінальне провадження. Принаймні, прізвище слідчого ГПУ, який вів провадження на підставі публікації Finbalance, не фігурує в згаданій ухвалі Печерського райсуду.

У згаданій вище судовій ухвалі є посилання на дані, які наводило наше видання, що в І кварталі 2015 року обсяг гривневих кредитів юрособам у портфелі банку «Надра» зменшився на 6,86 млрд грн, а валютних позик – на 238,7 млн дол; обсяг валютних кредитів фізособам – на 836 млн дол, гривневих – на 1,33 млрд грн.

При цьому ми вказували, що обсяг валютних вкладів юросіб у банку «Надра» в І кварталі-2015 зменшився в 92 рази – з майже 167 млн дол до 1,8 млн дол (тобто впав на 165,2 млн дол), а портфель гривневих вкладів скоротився майже в 5 разів – з 2,76 млрд грн до 566 млн грн (тобто на 2,2 млрд грн). Водночас портфель гривневих вкладів фізосіб у банку «Надра» в І кварталі-2015 збільшився на 127 млн грн.

Які були причини такої динаміки кредитного й депозитного портфелю? Переуступка прав вимоги?Переведення активів і пасивів в інші банки (наприклад, "Кліринговий дім", який пов`язаний з партнерами Фірташа - принаймні, динаміка його показників спонукає не виключати таку ймовірність)? «Схлопування» вимог і зобов’язань банку? Статистичне «очищення» розміру кредитного портфелю за рахунок зменшення на обсяг резервів, які під відповідні позики мали б бути сформовані? Щось інше?... Схоже на те, що слідчі ГПУ намагаються з цим розібратися.

У будь-якому разі, слід врахувати, що у вказаний період главою Нацбанку була вже Валерія Гонтарева. І дуже дивно, щоб відповідні процеси в банку «Надра» відбувалися без її відома та без відома її підлеглих.

Багато питань, які потребують відповідей.

Finbalance