На взятке попался очередной чиновник Труханова
о восхитительном в своей непосредственности вымогателе – зам.директора ЖКС “Фонтанский”
А вот так, с долей художественного вымысла, описывает встречу с Яном Береговским рядовой одессит.
В Одесі спостерігається різке зниження рівня корупції. Затіяв, я тут нещодавно ремонт в гаражі, привіз щебеню, піску. Напевно на їх запах на тижні завалився в 22.00 в квартиру чувак, простягаючи посвідчення на ім’я зам.нач. УЖКГ. У чоловіка був вид хорта, наздогнавшшего дичину в норі. Збуджений адреналіном він короткою преамбулою випалив: “МИ для вас звичайно нічого не робимо, але тим не менше ви нам вже повинні”.
Суть проблеми в тому, що дозволу на будівництво гаража, що стоїть вже тридцять років на прибудинковій території ВIН не давав, та й оформити його неможливо з огляду на недоробки в законодавстві України. З цього приводу у мене можуть бути позови в судах – які він з обов’язку обов’язки інніціює. Однак, якщо я згоден не нести судові витрати, то він готовий “прокалькулювати” влаштовуючу ЙОГО суму і повідомити її мені на Вейбер.
Зрозумівши суть його монологу з першої хвилини, решту часу я себе стримував, що б не у*бать цього Яна Марковича, але стримувала думка що це буде відображено на домашній домофон, справно записувуючий всi перли хабарника. Тому наостанок іронічно побажав, щоб мені, як ліквідатору 1кат. ВІН зробив знижку. Чемно посміхнувшись в реєстратор, Ян Маркович, поки з ще невiдбитим задом, сам спустився зі сходів.
На наступний ранок ВІН подзвонив, здивувавши обізнаністю моєї біографії і станом всієї рухомості і нерухомості в сім’ї, оголосивши цифру в 2000у.о. Я здивувався і здивував Яна Марковича, що він не тільки красномовний, але і цілком поки фотогенічний.
Увечері дзвінком у двері прийшов знайомитися майстер ЖЕКу, Юра. Хлопець, червоніючи і соромлячись, сказав що його “направили на переговори” і показав на екрані зашмарканого старого телефону нову цифру вiд Берегового – 1500. Юрію я повiдомив, що країна живе за новим – і хабарів вже ніхто не дає і брати не повинен. У розмові з’ясувалося, що Юрій теж хотів би жити по-новому, але начальство поки не хоче і пригнічений пішов.
До вечора він знову з’явився і жестом подарунка показав мені на телефоні цифру 300, яка мене не обрадувала, внаслідок чого Юра був посланий. Вчора вранці, відкривши двері на дзвінок, виявив поверхом нижче Юрія з двома чуваками. З безпечної дистанції він мене інформував, що вони прийшли протокол оформляти за “самовільне будівництво” на 70грв. і протокол “за сміття” у вигляді 200кг піску на 300грв. ВМІЮТЬ КОМУНАЛЬНИКИ ПРАЦЮВАТИ !!!