Генпрокуратура разыскивает экс-подчиненных Степана Кубива, которые дали рефинансирование для банка "Надра"

Як писав Finbalance, кримінальне провадження №42015000000001200 ведеться за фактом привласнення майна банку «Надра» шляхом зловживання службовим становищем за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

«Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2014 року службовими особами ПАТ «КБ «Надра» з Національного банку України отримано кредити для збереження ліквідності на загальну суму 3,3 млрд. грн.

В подальшому, внаслідок навмисних дій з боку керівництва банку, з метою доведення банку до категорії неплатоспроможного тільки протягом першого кварталу 2015 року шляхом дроблення вкладів фізичних осіб та виведення коштів юридичних осіб було зменшено кредитний портфель банку на загальну суму більше 8 млрд. грн. та 1 млрд. доларів США.

За результатами такої діяльності банку 05.02.2015 на підставі постанови правління Національного банку України №83 ПАТ «КБ «Надра» було визнано неплатоспроможним. Постановою правління Національного банку України №356 від 04.06.2015 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «КБ «Надра». Причина банкрутства - недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і не приведення діяльності у відповідність до чинного законодавства.

В ході досудового розслідування у слідства виникла необхідність в проведенні допиту колишніх працівників Національного банку України, які готували та погоджували постанови Правління по рефінансуванню ПАТ «КБ» Надра», однак викликати їх у встановленому законом порядку не представляється можливим оскільки у органу досудового розслідування відсутні адреси мешкання, номера мобільних телефонів та інша необхідна інформація для виклику на допит вказаних службових осіб.

Представник Національного банку у призначене судове засідання з розгляду клопотання не викликався оскільки слідством доведено, що працівники можуть бути причетними до вчинення зазначеного злочину, тому існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, які необхідні слідству», - йдеться в ухвалі Печерського райсуду від 18.04.2016.

Додамо, що на 06 лютого 2015 року борг банку «Надра» перед НБУ становив 12,6 млрд грн, або майже половину всіх зобов’язань фінустанови. Основна кредитна заборгованість «Надра» перед регулятором накопичилися в 2008-2009 рр. Водночас у березні-квітні 2014 року Нацбанк ухвалив кілька рішень про надання «Надрі» рефінансування:

- 28 березня 2014 року НБУ – про видачу кредитів на збереження ліквідності на 610 млн грн. (під заставу майнових прав за кредитними договорами);
- 01 квітня – про надання відповідного фінансування ще на 190 млн грн.;
- 17 квітня – про надання стабкредитів на 2,5 млрд грн (під заставу корпоративних прав та майнових прав за кредитними договорами).

Як відомо, в зазначений період главою НБУ був Степан Кубів – нинішній перший віце-прем’єр, який одночасно є міністром економічного розвитку й торгівлі.

В ухвалі суду від 18.04.2016 не конкретизовуються імена та посади колишніх посадових осіб НБУ, яких шукає Генпрокуратура. Водночас за логікою речей під вказаний опис потрапляє і особисто С. Кубів (хоча, звичайно, не факт, що він є у тому переліку).

У будь-якому разі дивно (щоб не сказати абсурдно) припускати, що мільярди гривень рефінансування виділялися Нацбанком без відома його керівника. Інша справа, що теоретично (хоч і не обов’язково, що саме так) могли створюватися умови, щоб під відповідними документами не було підпису особисто першої особи у відомстві.

До слова, в першій декаді квітня 2014 року тодішній глава НБУ Степан Кубів заявляв, що Нацбанк «посилив моніторинг» і банк «Надра» виконує всі нормативи. При цьому він припускав, що ситуація навколо банку "Надра" розгойдується штучно: "Можливо, політично його хочуть звалити. Але Нацбанк - незалежна структура, яка повинна приймати рішення самостійно і згідно закону. Ми не будемо виконувати ті чи інші політичні замовлення".

Вуха Фірташа

Як писав Finbalance, іншою ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 18.04.2016 було задоволено клопотання слідчих ГПУ щодо надання доступу до особових справ, зокрема, голови правління банку «Надра», членів правління, головного бухгалтера, керівників самостійних структурних підрозділів банку, які зберігаються у приміщенні ПАТ «КБ «Надра».

У документі констатувалося, що «в ході досудового розслідування у слідства виникла необхідність в проведенні допиту колишніх працівників керівного складу ПАТ «КБ «Надра», які звернулися із клопотанням до НБУ про отримання кредиту для збереження ліквідності, а також інших працівників банку, які готували вказане клопотання та додаткові матеріали до нього, однак викликати їх у встановленому законом порядку не представляється можливим, оскільки у органу досудового розслідування відсутні адреси мешкання, номера мобільних телефонів та інша необхідна інформація для виклику на допит вказаних службових осіб».

Як відомо, главою правління банку «Надра» був Дмитро Зінков. За даними НКЦПФР, він був звільнений з цієї посади 04.02.2015 – тобто за один день до визнання банку «Надра» неплатоспроможним (тоді ж в.о. глави правління призначено В’ячеслава Авраменка). Ще звернемо увагу, що звітність банку «Надра» за IV квартал-2014 підписувала Тетяна Кононова.

На сайті банку «Надра» вказано, що крім Д. Зінкова, в правління фінустанови входили
- Домуз Олена Олександрівна, директор по управлінню ризиками;
- Козлов Сергій Олександрович, директор по роздрібному бізнесу;
- Кононова Тетяна Данилівна, директор по корпоративному бізнесу;
- Сердуніч Костянтин Володимирович, фінансовий директор;
- Шелько Наталія Андріївна, директор по операційній діяльності і інформаційним технологіям.

За даними НБУ, на 01.01.2016 Д. Зінков був власником 8,22% акцій «Платинум Банку» (Platinum Bank). Минулого року Д. Зінков міг стати главою правління «Платинум Банку», але судячи з усього, НБУ не погодив відповідне призначення з огляду на обмеження щодо зайняття керівних посад у банках екс-топ-менеджерами фінустанов-банкрутів.

Ще така обставина.

Якщо в слідчих є підозри щодо масштабних махінацій у банку «Надра», чому Генпрокуратура цікавиться лише найманими співробітниками, хай навіть і топ-менеджментом? Невже ймовірно сумнівні мільярдні операції могли здійснюватися як мінімум без мовчазної згоди (а то й за прямої вказівки) Дмитра Фірташа та/або його «наглядачів», зокрема, з Group DF (представники якої входили в спостережну раду фінустанови)?

Щось не дуже в це віриться, м’яко кажучи. Це не може бути не очевидним для слідчих Генпрокуратури. Однак для такої постановки питання потрібна політична воля – зрозуміло, що не самих слідчих, а керівництва ГПУ та зрештою керівництва держави.

Якщо досі так питання не ставилося (якщо не ставилося), то, можливо, зі зміною генпрокурора щось зміниться?..

До речі, в грудні глава МВС Арсен Аваков заявляв, що Нацполіція розпочала провадження за фактом звернення НБУ про неповернення кредиту рефінансування банком "Надра" у розмірі 5 млрд грн., отриманих під особисту гарантію Дмитра Фірташа.

За словами А. Авакова, Д. Фірташ підозрюється в тому, що маніпулюючи особистою гарантією на суму до 5 млрд. гривень, він організував отримання кредиту НБУ для рефінансування банку "Надра", але не забезпечив використання цих коштів на стабілізацію ситуації, а навпаки – вивів їх на пов`язані з ним компанії.

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 02.12.2015, Нацполіція вела досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000627 від 02.12.2015 за фактом вчинення колишніми службовими особами, спільно з власниками та керівниками ПАТ «Комерційний банк «Надра» та іншими особами заволодіння державними коштами НБУ в особливо великому розмірі. І в цьому випадку йшлося про збитки на 10,4 млрд грн.

Довідково

За даними Фонду гарантування, на 01 квітня 2016 року вкладники банку «Надра» отримали компенсації в межах гарантійної суми на 3,59 млрд грн. (93,0% суми, яка підлягає виплаті).

Як відомо, компенсації вкладникам банків-банкрутів переважно здійснюються за рахунок емісійних коштів – кредитів НБУ для ФГВФО та позик Мінфіну, який випускає держоблігації (ОВДП), а монетизовує їх той-таки Нацбанк. Що в свою чергу тисне на курс (провокує девальвацію) та ціни (провокує розкручування інфляції).

Як писав торік у вересні Finbalance, Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження щодо підозрілих операцій банку «Надра» на підставі публікації нашого видання від 07 червня 2015 року «НБУ не коментує виведення мільярдів гривень з банку «Надра» перед ліквідацією».

Не готові однозначно стверджувати, чи в цьому випадку й вище зазначеному йдеться про одне й те ж кримінальне провадження. Принаймні, прізвище слідчого ГПУ, який вів провадження на підставі публікації Finbalance, не фігурує в згаданій ухвалі Печерського райсуду.

Разом з тим, в згаданій вище судовій ухвалі є посилання на дані, які наводило наше видання, що в І кварталі 2015 року обсяг гривневих кредитів юрособам у портфелі банку «Надра» зменшився на 6,86 млрд грн, а валютних позик – на 238,7 млн дол; обсяг валютних кредитів фізособам – на 836 млн дол, гривневих – на 1,33 млрд грн.

При цьому ми вказували на те, що обсяг валютних вкладів юросіб у банку «Надра» в І кварталі-2015 зменшився в 92 рази – з майже 167 млн дол до 1,8 млн дол (тобто впав на 165,2 млн дол), а портфель гривневих вкладів скоротився майже в 5 разів – з 2,76 млрд грн до 566 млн грн (тобто на 2,2 млрд грн). Водночас портфель гривневих вкладів фізосіб у банку «Надра» в І кварталі-2015 збільшився на 127 млн грн.

Які були причини такої динаміки кредитного й депозитного портфелю? Переуступка прав вимоги?Переведення активів і пасивів в інші банки (наприклад, "Кліринговий дім", який пов`язаний з партнерами Фірташа - принаймні, динаміка його показників спонукає не виключати таку ймовірність)? «Схлопування» вимог і зобов’язань банку? Статистичне «очищення» розміру кредитного портфелю за рахунок зменшення на обсяг резервів, які під відповідні позики мали б бути сформовані? Щось інше?... Схоже на те, що слідчі ГПУ намагаються з цим розібратися.

У будь-якому разі, слід врахувати, що у вказаний період главою Нацбанку була вже Валерія Гонтарева. І дуже дивно, щоб відповідні процеси в банку «Надра» відбувалися без її відома та без відома її підлеглих.

Багато питань, які потребують відповідей.

Finbalance