Как Фитраш под носом у СБУ возит в Крым украинское сырье на свои заводы

Ці санкції стосувалися, зокрема, й кримських морських портів. Порти Євпаторії, Керчі, Севастополя, Феодосії та Ялти офіційно закриті для міжнародного судноплавства. Та «Слідству.Інфо» вдалося з’ясувати, що дехто з українських олігархів вигадав схему, яка допомагає його бізнесу на анексованому півострові не просто працювати далі, а й процвітати. І це процвітання олігархічного бізнесу на окупованій території забезпечують українські підприємства.

- Подобного рода инвестиционные проекты – это то, что сегодня нужно государству для роста экономики и для поднятия уровня жизни людей.

За часів правління Януковича олігарх Дмитро Фірташ фактично перетворився на титанового монополіста України. До його Групи ДФ входили Запорізький титано-магнієвий комбінат, “Юкрейніан Кемікал Продактс” – у минулому “Кримський титан”, Межиріченський, Мотронівський, Іршанський та Вільногірський гірничо-збагачувальні комбінати. Від сировини до збуту – у мільярдера був повний цикл виробництва цінного металу.

ДМИТРО ФІРТАШ, український бізнесмен:

- То производство, которое мы имеем сегодня, оно, наверное, очень важное, но и важно новое производство построить. Мы сегодня занимаем порядка два с половиной процента рынка европейского всего, «Крымский титан». У нас есть план выйти до восьми процентов мирового рынка.

Після анексії Криму титановий бізнес Дмитра Фірташа опинився в небезпеці. По-перше, український уряд скасував угоди про оренду та повернув у державну власність Іршанський та Вільногірський гірничо-збагачувальні комбінати.

По-друге, після блокади півострова та офіційного закриття портів до «Кримського титану» - ключового підприємства олігарха - стало фактично неможливо постачати з України ільменіт – сировину, необхідну для виготовлення титану. До того ж, самопроголошена влада Криму постійно погрожувала націоналізувати завод.

Останню проблему Дмитро Фірташ вирішив достатньо просто – юридичним маневром. Кримський завод передали в оренду московській компанії ТОВ «Титановые инвестиции», засновником якої є кіпрська компанія «Летан Інвестментс лімітед». На цю ж фірму зареєстрована австрійська компанія Group DF International. Отже, де-факто завод лишався власністю українського олігарха, а де-юре тепер працює за російським законодавством.

З постачанням сировини до анексованого Криму було складніше. Проти Фірташа грали відразу два чинники – фактична блокада Криму ти міжнародні санкції. Однак, схоже, українському олігарху вдалося всіх перехитрити. Український ільменіт, необхідний для виготовлення титану, і далі йде на окупований півострів.

У місті Одеса ми спілкуємося з Русланом Форостяком. Саме він – один з небагатьох, хто постійно піднімає тему про постачання Україною ільменіту до «Кримського Титану». У розмові з ним ми і спробуємо з’ясувати, як саме це відбувається. 

РУСЛАН ФОРОСТЯК, громадський діяч:

- Є в різних стратегічних підприємствах, в таких як Крим Титан (завод Фірташа) люди, які повідомили мене особисто що ще в грудні місяці, ще до Нового року, що планується контракт на поставку з материкової України руди для виробництва титану. В Южному порту відбувалась погрузка. Є експедитор, який забезпечував перегрузку з дорожніх вагонів на судно. Є стивідорна компанія, яка є частна, ...яка обслуговувала цей груз. Є корабель під іностранним прапором, але з таким красномовним іменем Катя.

«Слідство.Інфо» отримало ексклюзивні документи, які допоможуть повністю відстежити шлях постачання українського ільменіту на фірташівський «Кримський Титан».

Це так звана митна документація на судно та вантаж, який потім буде доставлено до анексованого півострову. Ми звернули увагу на так званого вантажовідправника. Це МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ - один з небагатьох комбінатів у Житомирській області, що залишився у власності Дмитра Фірташа. Інші тепер державні.

Зараз я знаходжусь на одному з житомирських родовищ з видобутку ільменіту – речовини, що пізніше використовується для виготовлення титану. Саме з цих місць пізніше речовина потрапляє на територію анексованого Криму.  

Цікавий ще й той факт, що допоки український ільменіт іде на територію окупованого Криму взамін ми отримуємо ось такі апокаліптичні пейзажі.

Загалом у цьому районі налічується більше десяти кар’єрів з видобутку ільменіту. Кілька з них контролюють компанії Фірташа. Згідно з митними документами, вантаж, який ми відстежуємо, відправлено з Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату, якому належать 10 та 11 кар’єр. Після видобутку ільменіт вирушає до порту «Южний», що поряд з Одесою. Його везуть залізницею в конкретний приватний портовий термінал. Ми вирушаємо слідом за ним. В Южному ми спершу спілкуємося з керівництвом порту.  

МАКСИМ ШИРОКОВ, начальник адміністрації морського порту «Южний»:

- В даной ситуации о перевалке ильменита, естественно, мы знали. Она происходила на одном из терминалов нашего частного портового оператора компании «Тис – контейнерный терминал». Частный портовый оператор не обязан и не должен по действующему законодательству ставить нас в известность о том, что он будет переваливать тот или иной груз. То есть, он, в принципе, осуществляет это все по своим договорам. То есть, да, мы знаем, как груз перегружается, мы знаем, что эта работа производится в определенное время. Вся дальнейшая ответственность за перевалку того или иного груза по своим договорам – она полностью возложена на частного портового оператора как на субьектка хозяйственной деятельности юридического лица. 
  

ЛЕОНІД ЧАЙКОВСЬКИЙ, капітан морського порту «Южний»:

- Были заполнены на приход декларация и также на отход. Там четко было указано, что судно грузится у нас на 21 причале. Наименование груза, количество груза и порт отхода – это значит порт Южный (наш порт) и порт назначения – это рейд порта Кавказ (Россия) Якорное место 451. У нас c Россией дипломатические отношения есть.

Підтверджують дані слова і документами, що є в нашому розпорядженні. Судно «Катя» зайшло до порту Южний 25 березня 2016 року. На нього завантажили одинадцять з половиною тисяч тон ільменітової руди. 27 березня судно покинуло порт та вирушило в бік російського порту Кавказ. Після входження в Керченську протоку судно зупинилось на рейді. І тут почалося найцікавіше.

Сьогодні 4 квітня 2016 року. Декілька хвилин тому мої джерела з Криму повідомили про те, що саме зараз у Керченській протоці прямо на рейді відбувається розвантаження українського ільменіту з судна «Катя», яке нещодавно вийшло з Одеського порту, на інше судно що повинно відвезти цей ільменіт до Криму.

Ось зараз на карті ми бачимо Керченську протоку, тут відображаються всі судна, що в даний момент там знаходяться. І ми спробуємо знайти наше судно і перевірити достовірність інформації, що у нас є…. Ну, і ось ми бачимо наше судно «Катя» стоїть, і поряд з ним знаходиться інше судно – «Нєфтєрудовоз» під російським прапором. Саме зараз, схоже на те, що відбувається розвантаження, перевантаження, точніше, і потім судно повинно відвезти ільменіт до «Кримського титану», ну точніше до порту Керч, а вже звідти – на «Кримський Титан». 

Чекаємо ще кілька годин. «Нєфтєрудовоз» відходить від судна «Катя» та рухається в бік анексованого порту в кримській Керчі, а згодом і заходить в нього, що ми й зафіксували завдяки міжнародному сайту з відстеження морських суден marІnetraffic.

На підтвердження факту заходу "Нєфтєрудовозу" в кримський порт ми також отримали фото безпосереднього з самої Керчі. Їх зробили 6 квітня 16-го року під час розвантаження судна, яке забрало вантаж у «Каті». На них чітко видно і назву «Нєфтєрудовоз», і розвантажену поруч ільменітову руду

ЛЕОНІД ЧАЙКОВСЬКИЙ, капітан морського порту «Южний»:

- Это очень просто делается. Тем более, сейчас погод штормовых нет. Значит, пароход стал себе на рейде, к нему подходит плавкран. И кран свободно перебрасывает на баржу, а баржа уже идет по назначению, уже не на Кавказ идет, а, может, и в Керчь или куда ей заблагорассудится.

Ми завітали до міста Херсон, щоб вже звідси відправитись до кордону з анексованим Кримом та перевірити, як саме працює Кримський Завод з виготовлення титану.

Фірташівський кримський завод з виготовлення титану розташувався на адміністративній межі між Херсонською областю та анексованим Кримом. Фактично завод та підконтрольну Україні територію розділяє лише озеро. Ми побували у населеному пункті Червоний Чабан, з якого легко стежити за роботою заводу. Більше того, у самому селищі багато жителів продовжують працювати на титановому підприємстві. 

- Я знаю, що тут багато людей працює на цьому заводі.

- Да. Вот тут от женщина ходит, она там работает в железнодорожном цехе. Она во дворе ходит и сын ее бегает, он работает тоже.

- А как они добираются? Через границу каждый день проходят?

- Да, автобус до границы нашей, а потом пешком через середину, а потом опять автобусом.

- А там зарплату як платять – гривнями чи рублями?

- Рублями.

- А потім тут обмінюють?

- Да, їдуть обмінюють в банку…

Раніше ільменіт на «Кримський титан» возили залізничною колією. Ми вирішили перевірити, чи можливо це зараз. 

Зараз я знаходжусь на спеціальній колії, яка веде з території України і далі на завод. Саме по цій колії раніше транспортувався ільменіт, однак зараз тут стоять бетонні блоки і вагони більше тут не ходять.

Ми помітили, що відсутність вагонів ніяк не впливає на роботу заводу.

- Ті вагони, які на заводі, так і остались, а що було на станції, все відправили. Ну, як би станція стоїть із-за того, що завод не працює, оця політика.

Схоже, схема з поставкою ільменіту з українських морських портів цілком покриває потреби «Кримського заводу по виготовленню титану.

Ну ось мі і дістались до нашого кінцевого місця призначення. Зараз я знаходжуся в населеному пункті Червоний Чабан. З цього місця дуже зручно спостерігати за функціонуванням «Кримського Титану» і як ми можемо бачити – робота тут кипить. 

Ми хотіли обговорити всі тонкощі роботи кримського заводу з виготовлення титану безпосередньо з представниками власника – фірташівської Групи ДФ. Однак звідти нам відповіли, що всі питання про бізнес у Криму – це політика, а політику вони не коментують.

МАКСИМ ШИРОКОВ, начальник адміністрації морського порту «Южний»:

- Мы тоже не можем знать, что этот груз пойдет в Крым. Если по документам четко обозначено, что это порт Кавказ. Ну, в данной ситуации какую позицию мы должны занять? Юридически мы ничего не можем сделать – это факт. Де-факто мы тоже, какие мы можем предъявить инструменты? То есть задержать судно – для этого нужны тоже основания.

ЛЕОНІД ЧАЙКОВСЬКИЙ, капітан морського порту «Южний»:

- По тем документам которые нам предьявляют в соответсвии с международными требованиями Это вполне законная операция, и в этом плане мы никак не можем препятствовать? Потому что это сразу возникнут штрафные санкции.

МАКСИМ ШИРОКОВ, начальник адміністрації морського порту «Южний»:

- Eсли бы судно имело бы какие либо признаки о том, что оно двигается в направлении Крымских портов и пытается осуществить там какие-то работы, то это бы сразу сообщилось в правоохранительные органы и как минимум это судно точно бы контролировалось и отслеживалось

Що ж ми маємо в сухому залишку? Щоб тиснути на окупанта, Україна ініціює збереження і посилення економічних санкцій проти Криму та Росії, а в цей час український олігарх Дмитро Фірташ налагодив хитромудру схему, щоб і далі заробляти гроші в Криму – в обхід міжнародних та українських заборон. А українська влада ніби цього не помічає.

РУСЛАН ФОРОСТЯК, громадський діяч:

- Це просто один факт кричущий… Це не колись було, не буде чи це якійсь мої домисли. Це просто те, що відбувається зараз. Ми маємо припинити якійсь стосунки економічні, припинити обслуговувати підприємства Фірташа, які там знаходяться. Я хочу змусити державу на це реагувати. Тому що навіщо вони тоді нам… Навіщо ми їм платимо зарплату? Навіщо така влада, якщо вони такі неефективні для нас?

hromadske.tv