Физлица в Украине смогут запретить банкам продавать их долги коллекторам

Йдеться про скасування гучного розпорядження Держкомфінпослуг №231 від 3.04.2009 р, яким прямо узаконювалися такі операціі.

Справа стосується таких боргів, як, наприклад, валютна іпотека, яка знаходиться в заставі у фінустанови. На думку суду, колекторські та факторингові компанії можуть купувати тільки ті борги, які належать юридичним особам. А відповідно, і розпоряджатися заставним майном тільки боржників-юросіб. По відношенню до простих «фізиків» такі дії судді вважають незаконними.

Які наслідки можуть бути у такого рішення ВАСУ?

Вимоги фізосіб-боржників

Автором позову, за яким ВАСУ виніс згадане рішення від 16.02.2016 р, став адвокат Ростислав Кравець. За його словами, ця справа є колективною претензією фізосіб-клієнтів одного з банків проти колекторської (по суті, факторингової компанії), куди фінустанова передала «вирішення всіх питань» з «вибивання» іпотечних боргів.

Тут важливо пам’ятати, що відповідно до мораторію, який був прийнятий ще в 2014 році, банки не мають права самостійно відчужувати іпотечне житло, яке знаходиться в заставі у фінустанов, поки не буде прийнятий спеціальний закон, який регулює всі подібні питання. Однак передаючи право вимоги за іпотечними кредитами колекторським компаніям, банки знайшли спосіб обходити цю заборону. На колекторів же мораторій не поширюється, тому вони можуть спокійно займатися вибиванням боргів.

Тут варто зазначити, що теоретично між колекторськими та факторинговими компаніями все-таки є різниця. Так, колекторські фірми спеціалізуються на роботі з проблемною заборгованістю (старими боргами), а факторингові компанії працюють в основному з майбутніми або поточними правами.

Проте Ростислав Кравець вважає, що в нинішніх українських реаліях ці два види компаній мало чим відрізняються один від одного. Так, за його словами, всі вони тісно співпрацюють з банками і вибивають борги, які фінустановам або поки чіпати не можна (як, наприклад, валютна іпотека), або, коли самі вони цього зробити не можуть.

За сім років, які триває цей конфлікт (з моменту прийняття в 2009 році розпорядження №231 Держкомфінпослуг), клієнти банків не раз вдало подавали позови проти банків, які передавали їх борги колекторським і факторинговим фірмам. Як повідомив директор суспільно-політичного медіа-центру Федір Олексюк, таких справ за останні роки були десятки, і чимала кількість з них проходили через Печерський районний суд м.Києва, який однозначно ставав на бік теперішнього рішення ВАСУ, тобто фізичних осіб.

Колекторська відповідь

Втім, в рядах противників розпорядження Держкомфінпослуг №231 від 3.04.2009 р є не тільки клієнти банків і адвокати, які захищають їх інтереси. Проти цієї постанови подавали позови також самі колектори. Так, в 2013 році Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив вимогу компанії «Кредит Колекшн Груп», яка просила визнати незаконним це ж розпорядження. Однак не тому, що хотіла відібрати у себе самої шматок хліба, а тому, що спробувала узаконити на вищому рівні право колекторів викуповувати будь-які борги.

І колекторам вдалося виграти апеляцію в свою користь. Суд послався на Цивільний кодекс України (ЦКУ), який по суті не обмежує коло осіб, право вимоги коштів яких можна переуступити. Тобто визнав, що вибивати борги у клієнтів-фізосіб банків можна.

Дві сторони однієї «медалі»

Як зазначає юрист ЮК «Grishakov Law Company» Андрій Доан, в даній ситуації цілком доречно згадати приказку: «Два юриста – три думки». «Українське законодавство, на жаль (а для когось – на щастя), відрізняється своєю суперечливістю і двозначністю. Одне джерело інформації вважає, що таке трактування даного розпорядження звузило коло учасників факторингових операцій, проте ситуацію можна розглядати і з іншого ракурсу», – зазначає він.

І дійсно, на ділі виявилося, що вся суть в тому, хто і як трактує закони і перетягує ковдру на себе. Тому, наприклад, відповідь банкірів на рішення ВАСУ була швидкою, але, як видно, вони не нервували з цього приводу. Як заявила прес-секретар Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Анастасія Щербина, поки що ніяких обмежувальних заходів з продажу банками проблемних кредитів фізичних осіб, в тому числі факторинговим компаніям, не існує.

«Більш того, 25 березня 2014 року Нацкомфінпослуг внесла зміни до свого розпорядження №231 і уточнила норму, яка мала неоднозначні трактування і створювала привід для висновків, що боржником за операціями факторингу може бути лише юридична особа. Іншими словами, чинне законодавство України не забороняло і не забороняє банкам продавати факторинговим компаніям проблемні портфелі як юридичних, так і фізичних осіб», – зазначила вона.

Основні загрози різночитань

Але чому взагалі знову розкрилася виразка цієї проблеми? Які ризики для всіх сторін цього питання створювало відоме розпорядження №231?

Ростислав Кравець і Федір Олексюк чітко окреслюють всю проблемність і небезпеку трактування банками і факторинговими (колекторськими) компаніями на свій лад сенсу цього документа для фізичних осіб-клієнтів фінансових установ.

«Банки продають часом і не такий вже безнадійний кредит колекторській (читай факторинговій) компанії і та, звертаючись до «чорних» нотаріусів або в виконавчу службу без додаткових рішень суду, силовим способом забирає заставне житло у клієнта фінустанови. Він просто не розуміє. За моїми підрахунками, з 2009 року по даний момент таких проданих кредитів було до 2 мільйонів. А кількість потерпілих в ході вибивання іпотечного житла, виходячи з даних різних реєстрів, я оцінюю в близько декілька тисяч клієнтів банків», – зазначає Ростислав Кравець.

За інформацією адвоката, загальна сума таких переданих колекторським або факторинговим компаніям проблемних (або не дуже) кредитів (не тільки іпотечних, а й інших) за курсом гривні до долара, який склався на початок 2014 року, становить 10 млрд грн. Зрозуміло, що на сьогодні, переводячи валютні борги з американських «зелених» в нацвалюту, ця сума буде значно більшою.
Таким чином, зрозуміло, чим загрожує трактування «під себе» розпорядження №231 банками і колекторами щодо своїх клієнтів – вони втрачали житло.

Наслідок рішення ВАСУ

Якщо трактувати Рішення ВАСУ від 16 лютого 2016 року в користь клієнтів, банки позбавлялися можливості по швидкому «зрубати» грошей і не мучитися зі своїм боржниками далі (віддавши все на відкуп колекторам або факторинговим компаніям), та ще заробивши при цьому 10% від суми боргу. Колектори і факторингові фірми втрачали куди більше – можливість заробити 90% від суми боргів фізичних осіб.

Що ж в корені міняє рішення ВАСУ? Наприклад, редактор юридичного порталу «Простоправо» Катерина Гутгарц підкреслює, що ВАСУ, розглянувши цю справу в касаційному порядку, не відмінив його, а лише направив на новий розгляд, про що сказано в резолютивній частині рішення.

«Тому говорити про те, що в справі поставлено крапку, поки рано. Справа ще може бути переглянута Верховним Судом України відповідно до ст. 235 Кодексу адміністративного судочинства, який може скасувати ухвалу ВАСУ. Якщо ж ухвала ВАСУ залишиться в силі, буде новий розгляд в суді першої інстанції», – заявила вона.

Андрій Доан, навпаки, впевнений, що тепер фізичні особи подаватимуть в масовому порядку в судові органи позови, наприклад, на теперішні спроби відбирання житла. «Практика показує, що, швидше за все, так і буде, адже все, що нове, потрібно випробувати. Результати таких позовів будуть відомі тільки після розгляду відповідних справ», – зазначає він.

Ростислав Кравець і Федір Олексюк взагалі впевнені в тому, що такі позови будуть також подавати і фізособи, у яких компанії відібрали житло навіть кілька років тому. І таким чином, повернути його собі назад, вирішивши проблему з боргами вже цілком цивілізованим шляхом.

У факторингових і колекторських компаніях взагалі вважають, що рішення ВАСУ нічого не змінює. Як підкреслила директор ТОВ «Арма Факторинг» Тетяна Галауз, Держкомфінпослуг 6.02.2014 року своїм розпорядженням №352 виключило спірний пункт з розпорядження №321 від 2009 року, а 13.08.2015 зовсім скасував цей документ своїм новим розпорядженням N 1926. Тому, як вважають в «Арма Факторинг», зараз юридичну силу має тільки ст.1077-1086 ЦКУ, в яких не обмежується коло боржників, борги яких можуть викуповувати факторингові та колекторські компанії. «Таким чином, на даний момент немає ніяких підстав говорити про те, що за договором факторингу здійснюється відступлення права вимоги тільки до боржника-підприємства, так як розпорядження, що містило цю норму, втратило силу як таке, що суперечило законодавству України. Тому відсутні будь-які підстави говорити про те, що відступлення права вимоги за кредитними договорами від банку до факторингової компанії є незаконним», – каже Тетяна Галауз.

Інші представники колекторського і факторингового бізнесу, з якими на правах анонімності вдалося поговорити кореспондентові Hubs, також вважають, що рішення ВАСУ не принесе істотних змін. Все здебільшого залишиться, як і раніше, тобто банки не втратять можливості в будь-який момент переуступати право вимоги по боргах фізосіб, а колектори і факторингові компанії – купувати ці борги і здійснювати дії щодо заставного майна по ним.

Більш того, колектори вважають, що навіть якщо дійде до суду, то вони знають, як його виграти. Таким чином, і перспектива здійснення на практиці цього рішення ВАСУ виглядає досить різною. Як, власне кажучи, і трактування багатьох українських законів.

Ігор Гонта

finance.ua