Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко через банк Авангард та ICU "нагріли" державу на 580 мільйонів

В Теслі стався потужний скандал. І зараз не про те, що Маск довбиться кетаміном і підсажує на наркоту своїх менеджерів. Мова про інше. Згідно з домовленістю ради директорів, за досягнення певних кіпіай Маск повинен був отримати акції Тесли на суму в більше ніж 50 мільярдів доларів. 

Після того як кіпіай були частково виконані(але цього було достатньо згідно з умовами угоди), на компанію подав позов один з акціонерів. На його думку рада директорів дуже сильно залежала від Маска і могла, у випадку якщо б була незалежною, прийняти більш зважене рішення про розмір виплат. Суд встав на сторону акціонера і тепер Маск не може отримати гроші, принаймні якщо рішення не відмінять в апеляції.

Не буду оцінювати рішення суду, та чи вартував Маск тих мільярдів. Буду оцінювати логіку.

Перше що ви зможете пригадати про такі премії в Україні, здається, це кейс з премією Коболєва. Але це лише здається. Бо для незалежних членів Наглядової Ради Нафтогазу Андрій Коболєв був ніхто. Просто якийсь український менеджер. Вони не заробляли гроші разом, не були зв’язані давніми стосунками. Да і по рівню для Амоса Хохштайна(багаторічний радник Байдена) або Клер Спотісвуд(голова британського газового аналога української НКРЕКП) Коболєв був просто одним з директорів в одному з підприємств. Впливати на позицію Амоса Хохштайна загалом складно і першим людям в Вашингтоні, куди там директорам українських держкомпаній. Впливати на рішення Наглядової Ради Коболєв ніяк не міг. Зараз цей вплив якось там намагається довести в ВАКС Спеціальна Антикорупційна Прокуратура, але вдається не дуже, бо навіть допитувати членів Наглядової Ради САП не бажає. Бо вони вплив заперечують. Про залежних членів Наглядової Ради Нафтогазу навіть казати не буду, їх призначав Гройсман, який з Коболєвим воював. Тим не менш за премію проголосували і вони.

На відміну від цього в раді директорів Тесли були давні друзі і давні бізнес партнери Маска, і навіть брат Маска. І саме тому суд встав на сторону акціонерів і прийняв рішення, що рада директорів від Маска була залежною. А тому угода не є справедливою по відношенню до інших акціонерів.

Тому насправді для нас це приклад в іншій справі. В справі про виплату членами Наглядової Ради банку Авангард премії самим членам Ради, які одночасно були і акціонерами банку. Тобто це був їх банк. Мова йде про Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка.

Ще раз нагадаю кейс Авангарду. В Авангарді були ОВДП якими володів сбербанк рф. В Авангарді вони були, бо ОВДП процесіла компанія ICU, якою володіли ті самі люди, що і банком Авангард. Під час націоналізації ЧОМУСЬ ці ОВДП не відійшли державі. Ну так сталося. А залишилися у компанії ICU, відповідно і виплати по ОВДП йшли в Авангард. Потім коли держава вирішили такі отримати ці ОВДП дуже ЗРУЧНО з’явилося рішення про арешт цих ОВДП від Подільського райвідділу, Подільської прокуратури та місцевого суду. Відповідно і виплату отримав Авангард. Який її нікому не віддав, а вклав у депозитарні сертифікати НБУ, отримав по ним виплату десь у 860 мільйонів гривень.

Після цього Наглядова Рада вирішила виплатити премії Наглядовій Раді. Чому не отримати дівіденди? Бо це заборонено через війну. Тому щоб обійти заборону вирішили виплатити премії. Три члена НР отримали по 6 000 гривень, а два члена – Макар Пасенюк і Сергій Стеценко по 290 000 000 гривень. По дивному збігу власниками банку Авангард були Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко. Пояснити чому три члена НР отримали по шість тисяч гривень, а два члена сотні мільйонів гривень Авангард не зміг. В чому був вклад цих людей? Вони зробили рішення суду та подільскої прокуратури, корумпувавши мусорів, прокурорів та суддів? Ні, вони це визнавати відмовляються. Вони якось там керували грошами мудро? Ні, вони просто вклали їх у звичайний інструмент. Так за що винагорода? ПАТАМУ ШТА ПАТАМУ. НБУ вліпив Пасенюку і Стеценко погану репутацію і сидіти в НР Авангарду вони тепер не можуть.

Але ж питання в поверненні грошей державі, пів мільярда гривень – не жарти. Пасенюк і Стеценко тримали у себе чужи гроші. Наші гроші. Відповідно і прибуток з цих грошей вони отримувати не мали права. І повинні цей прибуток повернути. Звісно про розслідування від правоохоронців мова не йде, бо можна ж вийти на самих себе(наврядчи районна прокуратура арештовувала 9 мільярдів ОВДП на власний розсуд). Чекати на кримінальне переслідування в такому випадку в нашій країні не варто, бо генпрокурор Костін морозиться від цієї справи активно.

Зараз Кабмін намагається повернути ці гроші в господарчому суді. Ага ну типу як з Маском. Але ви все ітак знаєте про наші суди, тому поки що у Кабміну не дуже виходить. Причому наш кейс набагато простіший. Не треба навіть доводити, що акціонери якось впливали на Наглядову Раду. Вони самі були в НР та виплатили гроші самі собі.

Дуже раджу українським суддям дивитися у цій справі не у власний карман, а на рішення Канцлерського Суду штату Делавер по Маску. Передові так би мовити практики в господарчих справах.

А Кабінету Міністрів бажаю успіхів. Бо кажуть що в нас грошей нема на війну, а тут півмільярда в Лондон Пасенюку та Стеценко поїхали. Думаю нам тут ці гроші більш потрібні, ніж цим особам у Лондоні.

telegra.ph