Война "Платинум банка" и "МТС Украина" за 250 млн грн набирает оборотов

Засідання апеляційного суду по вказаній справі призначене на 15 червня

Також 16 травня Київський апеляційний госпсуд прийняв до провадження апеляційну скаргу ПрАТ «МТС Україна» на ухвалу Госпсуду м. Києва від 14.04.2016, якою, як писав Finbalance, з огляду на непростий фінансовий стан «Платинум Банку, було частково задоволено клопотання фінустанови та надано відстрочку до 14.07.2016 для виконання рішення від 24.12.2015 – тобто щодо повернення «Платинум Банком» для «МТС Україна» 250 млн грн (звернемо увагу, що "Платинум Банк" просив суд про більшу відстрочку – до 31.10.2016). Розгляд апеляційної скарги "МТС Україна" призначений судом на 31 травня.

Ще нагадаємо, що на 02 червня призначений розгляд Госпсудом м. Києва позову банку ПУМБ до «Платинум Банку» щодо стягнення 100 тис дол.

Довідка Finbalance

Як писав Finbalance, «Платинум Банк» визнавав, що допустив дефолт по стабілізаційному кредиту НБУ, після чого Нацбанк пішов на реструктуризацію відповідних зобов’язань.

Як відомо, заступник глави НБУ Катерина Рожкова до свого призначення працювала в.о. глави правління «Платинум Банку».

На кінець І кварталу значення нормативу достатності регулятивного капіталу в «Платинум Банку» було на рівні лише 2,19% (вимога НБУ – без врахування кризових пом’якшень – 10%). Це при тому, що за підсумками 2015 року аудитори вказували на потребу доформування резервів на 1 млрд грн (у І кварталі-2016 вони склали лише 25,6 млн грн). Це спонукає припускати, що, по суті, реальний капітал у «Платинум Банку» - від’ємний.

Судячи з усього, торішній план докапіталізації «Платинум Банк» не виконав, тому в І кварталі довелося з НБУ погоджувати фактично нову програму фінансового оздоровлення, згідно з якою банк має привести норматив адекватності регулятивного капіталу до нормативних значень до 01 січня 2019 року». На днях фінустанова уточнила, що після збільшення капіталу на 101 млн грн у І кварталі до кінця поточного року заплановано поповнення капіталу ще на 470 млн грн.

За даними «Платинум Банку», його збиток в І кварталі склав 59,8 млн грн. (у І кварталі-2015 декларувався прибуток 57,3 млн грн). При цьому його процентні витрати перевищили процентні доходи на 69,7 млн грн.

За підсумками 2015 року збиток «Платинум Банку» був 523,9 млн грн. (у 2014 році – 506,7 млн грн). Відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках впали майже в 5 разів – до 203,5 млн грн. (з 1 млрд грн. у 2014 році). Чисті процентні витрати (тобто процентні доходи були меншими, ніж процентні витрати, - ред.) торік склали 86,7 млн грн (тоді як у 2014 році був чистий процентний дохід на рівні 734,7 млн грн).

Станом на кінець 2015 року, «Платинум Банк» оцінював кумулятивний розрив у своїй ліквідності в горизонті ІІ-IV кварталі 2016 року на суму 1,27 млрд грн. (серед іншого, унаочнює ризики від паніки вкладників, - ред.).

Неофіційно вплив на «Платинум Банк» "приписують" одеським бізнесменам О. Грановському та його партнеру Б. Кауфману, які нібито були «нечужими» для «Сім’ї». У цьому контексті показовим може бути, що наразі главою правління "Платинум Банку" є Костянтин Смольський, який раніше очолював Фінбанк (про неоднозначний стан Фінбанку читайте тут і тут). Крім того, була інформація про переведення активів і пасивів з Фінбанку в «Платинум Банк». Водночас торік тодішній в.о. глави правління «Платинум Банку» Катерина Рожкова (сьогодні вона – заступник глави НБУ) в коментарі для Finbalance спростовувала причетність Грановського і Кауфмана до «Платинум Банку».

Нещодавно главою спостережної ради «Платинум Банку» став Дмитро Зінков – міноритарний акціонер фінустанови, екс-глава правління банку «Надра» (був звільнений з цієї посади 04.02.2015 – за день до визнання банку «Надра» неплатоспроможним).

Як писав Finbalance з посиланням на судові матеріали, станом на 18 квітня слідчі Генпрокуратури в рамках кримінального провадження щодо привласнення майна банку «Надра» розшукували колишніх топ-менеджерів цієї фінустанови, а також – посадових осіб НБУ, які готували та погоджували постанови про надання рефінансування «Надрі» навесні 2014 року (тоді главою Нацбанку був Степан Кубів – нинішній перший віце-прем’єр).

При цьому в спостережній раді «Платинум Банку» лишився Григорій Гуртовий, який до цього очолював цей орган, будучи, з одного боку, міноритарним акціонером, а з іншого боку – маючи довіреність на здійснення повноважень акціонера з часткою 100% акцій. Щоправда, на початку квітня НБУ офіційно повідомляв, що визнав Г. Гуртового власником істотної участі, незалежно від формального володіння. Як зазначала перед цим заступник глави НБУ К. Рожкова, Г. Гуртовий давно подав пакет на придбання 70% акцій "Платинум Банку", і він "на завершальній стадії узгодження". «Але поява в ЗМІ інформації про його затримання [в Ізраїлі] змусила нас відкласти узгодження», - констатувала чільний представник Нацбанку.

У лютому повідомлялося про затримання в Ізраїлі Г. Гуртового. Як зазначалося, він є мажоритарним акціонером ізраїльської інвесткомпанії BGI. Його затримання і допит відбувалися через розслідування, пов`язаними з "дочками" BGI: інвесткомпанією B.S.D. Crown Ltd. та ізраїльським харчовим гігантом Willi Food. За даними ЗМІ, Гуртового підозрювали в незаконному використанні коштів підконтрольних компаній, а також в наданні неправдивої інформації про активи. Наприкінці лютого прес-служба «Платинум Банку» в коментарі для Finbalance повідомляла, що Г. Гуртовий «знаходиться в Ізраїлі, вдома».

До речі, була інформація про кримінальна провадження щодо сумнівних операцій у "Платинум Банку", в якому нібито фігурувала Катерина Рожкова. Проте воназапевняла, що ця інформація не відповідає дійсності.

Щоправда, як писав Finbalance, згідно з матеріалами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Платинум Банк і Фінбанк (а також, до речі, банк "Авангард", одним із співвласників якого до призначення главою НБУ була В. Гонтарева) фігурували в переліку банків, у яких були відкриті рахунки компаній, щодо яких ДФС здійснює слідство в контексті можливого сприяння мінімізації оподаткування суб`єктами господарювання реального сектору економіки, зокрема ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна». Йшлося про 254 млн грн.

Щодо банку «Михайлівський»

Як писав Finbalance, на фоні неофіційних даних журналіста, ведучого програми "Гроші" (1+1) Олександра Дубінського про "спонукання" окремими посадовими особами НБУ процесу об’єднання банку «Михайлівський» та «Платинум Банку» в п’ятницю 20 травня «Платинум Банку» повідомив, що Ігор Дорошенко - який 18 травня був звільнений з посади глави правління банку «Михайлівський» за його заявою - призначений головним виконавчим директором холдингу PT Platinum Public Limited – компанії-власниці 100% акцій «Платинум Банку».

За даними НБУ, основний кінцевий бенефіціар банку "Михайлівський" - Віктор Поліщук - співвласник "Ельдорадо", бізнес-центру "Гуллівер"; його дружина - нібито племінниця дружини російського прем`єра Медведєва; він також вважався близьким до "Сім`ї" (як і згадані вище Кауфман та Грановський, - ред.).

Матеріал Finbalance про офіційні показники банку "Михайлівський" (у т.ч. специфіку кредитування бізнесу) див. тут. Про дивні судові дискусії банку з НБУ - тут.

Неофіційну інформацію газети "Дзеркало тижня" про реструктуризацію Ощадбанком мільярдних боргів компаній, нібито пов`язаних з Віктором Поліщуком  див. тут.

Про судовий спір ліквідатора банку "Фінанси та кредит" на 1,4 млрд грн з компаніями, які пов`язують у т.ч. з В. Поліщуком, читайте тут.

Finbalance