Украина впервые столкнулась с личностью, которая не стесняется так врать

До неї ввійшли, зокрема, історик Ярослав Грицак, економіст Володимир Дубровський, релігієзнавець і правозахисник Мирослав Маринович. Однією з цілей створення групи було: щоб Янукович не став наступним президентом, а наступний президент – не став Януковичем.

На дострокових виборах у травні позаторік переміг Петро Порошенко. Відтоді минуло два роки. Порошенко залишається Порошенком чи якоюсь мірою став Януковичем? Якою? Як процес перетворення Порошенка на Януковича відбуватиметься в найближчі місяці та за рік-два? Чи не відбуватиметься?

Порошенко виводив свої активи в офшори і порушував законодавство роками як народний депутат, міністр і глава держави. І те, що ми вже знаємо, – тільки вершина айсберга. Президент обманював український народ і з правового, і з морального погляду. Завдав серйозної шкоди безпеці країни та її іміджу. Тому краще, що він може зробити зараз, – це визнати помилки, вибачитись і опублікувати інформацію про всі свої активи в "податковому раю". Офшорний скандал не спровокував відсторонення глави держави від влади, але 42 ВІДСОТКИ УКРАЇНЦІВ ХОЧУТЬ ІМПІЧМЕНТУ ПРЕЗИДЕНТА. Це – сигнал тривоги.

Олександр ХАРА, 40 років, експерт із міжнародних відносин

У нас із радянських часів не було іншої моделі кадрової політики, окрім призначення за критерієм особистої лояльності до начальника. Порошенко діє за тим же принципом і щодо кума Юрія Луценка, і щодо Олексія Дніпрова, якого тримають в Адміністрації президента всупереч закону про люстрацію. Генеральна прокуратура, Служба безпеки, Конституційний суд уже перебувають у руках Порошенка. Янукович нерозумно й незграбно, по-бандитськи, вибив силою своє призначення "падишахом" через Конституційний суд. А Петро Олексійович ДОМІГСЯ НЕОБМЕЖЕНОЇ ВЛАДИ, розставивши своїх людей на більшість ключових постів у державі.

Сергій ІВАНОВ, 39 років, колишній працівник прокуратури

Петро Порошенко – ГІБРИДНИЙ ПОЛІТИК.Здобув освіту європейського зразка, володіє мовами. Але за ним тягнеться радянський хвіст. Про це свідчать, зокрема, кадрові призначення, стиль управління. Те, що проштовхнув свого кума Юрія Луценка на посаду генпрокурора, негативно вплине на його рейтинг. Кадрові рішення Порошенка частково нагадують політику Януковича. Однак у книжках з історії про попереднього президента України писатимуть негативно, як про пострадянського динозавра, а про нинішнього – все-таки як про політика, що прагнув вести країну в Європу.

Віктор ГРОМОВИЙ, 53 роки, заслужений учитель України

Рейтинг Порошенка стабільно опускається, але не падає. Бо ситуація не покращується. Люди розчаровуються. Але в цій країні в будь-якого президента знижувався б рейтинг. При цьому в Порошенка є можливість його покращити і навіть претендувати на перемогу в наступних виборах.

Денис БОГУШ, 43 роки, політтехнолог

Важко вимагати чогось надзвичайного від Порошенка. Якби на його місці був Кличко, Яценюк чи Тягнибок – лідери опозиції початку 2014 року, вони діяли б загалом так само. Кожен із попередніх президентів ПРИВОДИВ ДРУЗІВ ДО ВЛАДИ, використовував посаду для вирішення власних питань. Це – відсутність політичної культури. Для теперішньої політичної еліти ключову роль грає комфорт – для себе, сім’ї, оточення.

Юрій КОРОЛЬЧУК, 35 років, голова наглядової ради Інституту енергетичних стратегій

Або Порошенко змінюватиме поведінку і спілкуватиметься з народом, або все буде ще гірше. Хоча куди гірше – уявити важко. Можливо, йому дають неправильні поради. Може, нікого не слухає. Але він УСІХ НАС ТЯГНЕ НА ДНО. На наступних виборах президента Порошенко не переможе. Однак може прийти ще гірший кандидат. Наприклад, Ляшко.

Семен ГЛУЗМАН, 69 років, психіатр

Кадрова політика Порошенка і Януковича відрізняється в регіональному розрізі. У Віктора Федоровича всі були з Донецького регіону, а в Петра Олексійовича переважають Вінниця й Харків. За Партії регіонів усі посади роздавали за гроші. Сьогодні такого немає.

Порошенко зробив багато правильних заяв. Наприклад, про реформування Кабміну. Але досі їх не виконав. Хоча це життєво важливо для України. Судову реформу віддав у руки Бориса Філатова, який два роки нею маніпулює. З одного боку, відстоюють низку повноважень президента, з якими не хочуть розлучитися. З іншого – пробують провести судову реформу. У результаті – нічого не виходить. Через таку непослідовність, не доведення до логічного завершення багатьох важливих речей люди втрачають віру, що президент хоче вивести країну з кризи.

Ігор КОЛІУШКО, 50 років, керівник Центру політико-правових реформ

Янукович поводився, як пахан. Порівняно з ним, Порошенко – це прогрес. Але працює тільки з людьми, яких добре знає. На Заході так не робиться.

Порошенко давав багато обіцянок і не виконав їх. Виявилося, для нього це не має жодної цінності. Україна вперше стикнулася з особою, яка не соромиться так брехати. Це стосується й офшорів.

Порошенко – олігарх, який опинився на посаді президента. Якщо поставити спекулянта губернатором – завтра все продасть. Якщо зробити пожежника директором стоматологічної клініки – зуби висиплються у всього населення. Порошенко не на своєму місці. Йому потрібно змінюватися, але він натомість НАМАГАЄТЬСЯ ПРИСТОСУВАТИ ПІД СЕБЕ УКРАЇНЦІВ.

Про Порошенка писатимуть і хороше, й погане. Його фігура довго викликатиме суперечливі судження. Але він байдужий до оцінок. Декілька негативних рядків у підручниках України все ж коштують тих мільярдів доларів, які він заробить до кінця каденції.

Віктор НЕБОЖЕНКО, 63 роки, політолог

У Порошенка та Януковича зовсім різні світогляди. У попереднього президента був авторитарний підхід до управління, в чинного – демократичний. У підручниках з історії про Віктора Януковича писатимуть переважно у зв’язку з тим, що він зазнав поразки від народу України у двох Майданах. Що писатимуть про Петра Порошенка, говорити рано – його каденція не завершена.

Українці прагнуть миттєвих змін там, де потрібно докласти великої праці. Тому й

ЗАШВИДКО РОЗЧАРОВУЮТЬСЯ. Марґарет Тетчер прийшла до влади 1979-го, коли британська економіка переживала дуже складний період. Вона тоді казала: "Повертаймось до праці". Зрозуміло, якісь кроки були непопулярні. Але ніщо не виникає з нічого.

Завжди складно витягувати з тяжкої ситуації компанію, а тим більше цілу країну. Потрібна згуртованість і відповідальність.

Ростислав СЕМКІВ, 40 років, літературознавець

Порошенко – перший проукраїнський президент. Про нього у книжках писатимуть, що він здійснював реформи. А про Яника – що він був тупий, жадібний і кривавий диктатор.

Сергій КУПРІЄНКО, 37 років, історик

В Україні ще нема верховенства права, а є ВЕРХОВЕНСТВО ПОЛІТИКИ і президентської влади. При цьому держава повинна функціонувати. Має бути якийсь порядок. Президент вимушений просувати на посаду генерального прокурора людей, яким довіряє. Вони мають відповідати стандартам політичної доцільності. Бути керованими. Не може бути інакше у країні, де домінує політика, а не право. Через відсутність верховенства закону генеральний прокурор може залежати від президента, парламенту, партій, олігархів, прокурорської корпорації. Краще, коли він залежний від олігархів чи від президента? Останнього все ж таки вибрали люди.

Вадим КАРАСЬОВ, 59 років, політолог

Янукович розставляв кадри заради досягнення певних фінансових результатів – розкрадання держави. Перед тим зробив "адміністративну реформу". Перепризначив усіх керівників центральної влади – це 73 органи. Кругом поставив "своїх". Порошенко так не робить. Але є намагання розставляти всюди людей, до яких є особиста довіра.

Карл ВОЛОХ, 57 років, бізнесмен, блогер

З ЯНУКОВИЧЕМ НІКОГО НЕ ВАРТО ПОРІВНЮВАТИ. ЦЕ ОБРАЗЛИВО.

Володимир МОРЕНЕЦЬ, 62 роки, літературознавець

Янукович робив ставку на донецький клан. Він був ядром його призначень. Остання хвиля – родина. Другий Кабмін Азарова був сімейним урядом зі вкрапленнями олігархів.

Кадрова політика Порошенка кардинально відрізняється. Принципова відмінність – ЕКСПЕРИМЕНТ З ІНОЗЕМЦЯМИ. Порошенко більше довіряє людям із бізнесу, ніж професійним політикам. Позитивна тенденція – КАДРОВІ КОНКУРСИ. Але не вистачає системності. Мають бути чіткі критерії підбору фахівців. Пішов один – пропонуємо інших. А цим займаються ситуативно. Треба сформувати уряд – починають шукати людей.

Про кумівство чую з часів Ющенка. Це – національна традиція. Але ЛУЦЕНКО СТАВ ГЕНПРОКУРОРОМ НЕ ТОМУ, ЩО ВІН – КУМ. Юрій Віталійович має довіру президента. Будь-який глава держави не призначить на цю посаду людину, яка працюватиме проти нього. Луценко – політичний призначенець. Звісно, бажано мати політично нейтральну фігуру, але це майже утопічний варіант.

Володимир ФЕСЕНКО, 57 років, політолог

Янукович виграв вибори з другого разу з мінімальною перевагою, отримав державу умовно стабільною і довів її до війни. Порошенко виграв вибори в першому турі з величезною перевагою, отримав унікальний кредит довіри і взяв на себе відповідальність за країну на межі війни. За таких обставин закономірне бажання глави держави призначити на ключові посади людей, яким він довіряє. Єдиний справді ганебний факт – це ДЕПУТАТСТВО СИНА Порошенка. В інших випадках кумівство є наслідком, а не причиною. Здебільшого це люди, які були з Петром Олексійовичем в одній політичній команді, де було заведено вступати одне з одним у ці символічні стосунки. Навряд чи Юрій Луценко, який свого часу був значно вищий за Порошенка за політичним рангом, має завдячувати своєю теперішньою значущістю кумові.

Очікування від Порошенка були завищені і зниження рейтингу є закономірним розчаруванням. Він сам почасти в цьому винен, бо БАГАТО ОБІЦЯВ ТОГО, ЩО НЕ МІГ ВИКОНАТИ. Але не припустився помилки відкритої конфронтації з колегами по Майдану, як Ющенко. Навіть Яценюк пішов досить мирно, без скандалу.

Безперечно, Порошенко веде не зовсім прозору і не завжди чесну гру. Вступає в альянси з колишніми "регіоналами", користується тіньовими, корупційними інструментами для досягнення мети. Але його метою не є створення авторитарного клептократичного режиму на зразок "сім’ї" Януковича. Скоріше це традиційна спроба "робити добро зі зла, бо більше немає з чого".

Отар ДОВЖЕНКО, 35 років, журналіст, медіа-експерт

Давно пора починати імпічмент президента. Кожен день Порошенко зухвало порушує Конституцію. Дивиться на країну, як на власну розширену корпорацію roshen. В його політиці є елементи державної зради. Президент мав оголосити воєнний стан на Донбасі. Визнати території окупованими. Розірвати дипломатичні відносини з Москвою. В історії не було такого, щоб держава їх мала з агресором, який проти неї воює. Провалив роботу не тільки із захисту держави на лінії фронту, а й всередині країни. Повне толерування п’ятої колони Росії. Провал дипломатичної роботи. Не кажучи про корупційні зв’язки й кадрову політику. Поставив на чолі Нацбанку Гонтареву, яка практично знищила банківську систему. Розікрали сотні мільярдів гривень. Корупція в правоохоронних органах. Суди обслуговують президента. ПОРОШЕНКО ПРИ ВЛАДІ Й НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА – НЕСУМІСНІ РЕЧІ.

Степан ХМАРА

gazeta.ua